Ісус Христос на сороковий день після світлого Воскресення вознісся на небо, а на п’ятдесятий — зіслав на апостолів Святого Духа. Тому 50-денний період від Великодня до Зіслання Святого Духа має назву П’ятдесятниці. Цю назву має також і сам празник П’ятдесятниці, або Зіслання Святого Духа.
Світлий празник Пасхи завершується не менш світлим і великим празником Святої П’ятдесятниці. Після Христового Різдва і Воскресення цей празник належить до найбільших празників нашого церковного року. Зіслання Святого Духа — це наче вінець і печать на справі спасення людського роду, що здійснив Божий Син. У дні святої П’ятдесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. У дні Зіслання Святого Духа зароджується і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.
Подія Зіслання Святого Духа мала дуже велике значення для апостолів і перших християн. Вона і зараз має те саме значення і для усієї Христової Церкви. Святий Йоан Золотоустий у проповіді на празник П’ятдесятниці каже: “Преласкавий Бог сьогодні наділив нас великими дарами, що їх тяжко словами висказати. Тому всі разом радіймо й, радіючи, славімо нашого Бога… Бо що з того, питаюся, що належить до нашого спасення, не було нам дане через Святого Духа? Він нас звільнив з неволі, покликав до свободи, нас всиновив. З цього джерела (тобто Святого Духа) випливають пророцтва, благодать зцілення і все те від нього, чим Церква звикла прикрашуватися”. На стихирах великої вечірні П’ятдесятниці читаємо: “Все подає Святий Дух. Він виливає пророцтва, вдосконалює священиків, невчених навчив мудрости, рибаків явив богословами, об’єднує увесь збір церковний. Утішителю, єдиносущний і співпрестольний Отцю і Синові, слава Тобі”.
“Через Святого Духа, — каже святий Василій Великий, — відбувається повернення до раю, піднесення до небесного царства, привернення синівства. Через Нього можемо Бога звати Вітцем, можемо стати учасниками благодаті Ісуса Христа, зватися дітьми світла, брати участь у вічній прославі… ” (Про Святого Духа, гл. 15).
Пряму трансляції Божественної Літургії в цей день об 11:00 буде проводити Живе Телебачення УГКЦ.
АДРЕСА:
ст. м. Лівобережна, вул. Микільсько-Слобідська, 5, Київ, Україна, Патріарший Собор Воскресіння Христового УГКЦ
**************************************************
Присутність на молитві можлива з дотриманням правил карантину: маска + дистанція!
Таїнство Сповіді уділяється священниками щоденно під час Божественної Літургії та Вечірні, з дотриманням правил карантину: маска + дистанція.
† БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ – основа й вершина життя християнської спільноти! Вершиною богослужбового життя Церкви є Божественна Літургія (з грецької літургія – «спільне діло») – служіння Бога людям і людей Богові. На Божественній Літургії (або Службі Божій) Бог Отець уводить нас у повноту Свого життя, даруючи нам Свого Сина. Син же дарує нам Себе Самого на поживу в трапезі Слова й трапезі Тіла й Крові, щоб ми стали з Ним «співтілесні та співкровні» й мали участь у Його Божестві. Церква, приймаючи цей дар Христовий у Святому Дусі, відповідає Йому приношенням себе самої, щоб Він жив і діяв у ній як у своїм Тілі. Отак Христос, Глава Церкви, разом із Церквою, яка є Його Тілом, приносить Отцеві у Святому Дусі хвалу й благодарення за здійснене спасіння.
За словами патріарха Йосифа Сліпого, «літургійна МОЛИТВА стає передвісником сформулювань основних правд віри в Символах-ісповідях віри». Тому спільна молитва є водночас символом спільної віри Церкви. Взірцем такої літургійно вираженої віри Церкви є євхаристійна анафора (з грецької возношення).
Джерело:
- Офіційний сайт УГКЦ (Українська Греко-Католицька Церква)
- Офіційний сайт Київської Архиєпархії УГКЦ
- о. Юліян Катрій, ЧСВВ. “Пізнай свій обряд”