У проповіді Владика Богдан вказав на жінок-мироносиць (їх вшановували у цю неділю) як на світлий приклад безкорисливої, вірної та мужньої любові, яка дала їм змогу першими зустріти Воскреслого Спасителя. На противагу малодушності Христових апостолів, жінки-мироносиці не покинули свого Вчителя, але пішли за Ним на Голгофту і супроводжували аж до гробу, навчаючись від самої Богородиці непохитно вірити в незламну силу Божої любові. Владика Богдан висловив переконання, що „в наших часах нам дуже потрібно саме такої любові, якою відзначалися жінки-мироносиці – любові безкорисливої, вірної і мужньої. Бо диявол прагне засіяти в нашому суспільстві дух користолюбства, який спонукає постійно шукати власної вигоди, дух зрадництва, що чинить людину нездатною до тривалих і відповідальних зв’язків з ближніми, дух малодушності, який позбавляє людину відваги у служінні потребуючим та у свідченні про Христа у цьому світі.
Наприкінці Божественної Літургії координатор руху „Матері в молитві” п. Віра Чмелик вручила Владиці Богданові коровай, оздоблений виноградними мотивами, як символом Христа – Виноградної лози, пагінцями якої є всіх християни, з’єднані між собою Святим Духом завдяки молитві. Також були подаровані для потреб Патріаршого собору в Києві вишивки та репродукції трьох ікон Пресвятої Богородиці: Самбірської, Підгорецької та Лісської (зі Стрия).
Після Літургії учасники З’їзду зібралися в одному із залів Виставкового павільйону, який розташований поруч з Патріаршим собором, щоб продовжити свої молитовні зустрічі. Спершу відбулося представлення присутніх, і після цього Владика Богдан виголосив реколекційну науку на тему „Духовне материнство”. Проповідник пригадав присутнім народне прислів’я „Справжні батько-мати – не ті, що на світ породили, а ті, що в люди вивели”, пояснюючи при цьому, що це „вивести в люди” означає допомогу в осягненні справжньої людськості, суттєвим і незамінним елементом якої є скерування власного єства до Бога, живий зв’язок людини зі своїм Творцем. В цьому контексті додатковим стимулом до молитви для християнських матерів міг би бути, на думку владики, Рік захисту духовного світу дитини, проголошений 9-ма християнськими Церквами України. Владика Богдан вказав на численні загрози, які існують щодо духовного світу дітей і молоді в нашій батьківщині, закликаючи при цьому до ще ревнішої молитви за підростаюче покоління.
Окрім того, у своїй науці проповідник зауважив, що є щось дуже символічного в тому, що цей перший з’їзд „Матерів в молитві” проходить саме в Києві – місті, де в Святій Софії вже тисячу років підносить до небес свої благальні руки Оранта – Богородиця, що молиться, охороняючи наш край від ворогів і від духовної руїни. Вона є першою „Матір’ю в молитві”, показуючи приклад того, як слід через молитву духовно народжувати дітей для Бога.
Після науки „Матері в молитві” познайомилися з будовою Патріаршого собору в Києві, а також взяли участь у Вечірній, яку очолив Владика Богдан. Наприкінці богослужіння Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович), Єпископ-помічник Верховного Архієпископа, звернувся до присутніх з коротким словом, у якому вияснював зміст Господньої молитви „Отче наш”.
Хвилюючим моментом стала молитва за Україну, яка відбулася на завершення богослужіння. Матері на карті свічками виділили кордони України і тим встановили символічну перешкоду для всіх злих сил, які прагнуть погасити чи притемнити у нашій державі світло Христової Євангелії.
Закінчився день спільною трапезою та фотографією на пам’ять. Матері в молитві запропонували зустрітися у Києві через рік, в Неділю мироносиць, яка, на їхню думку, могла б стати днем особливого вшанування жінки-християнки та роздумів над її покликанням у Церкві.
Прес-секретаріат Глави УГКЦ