25 листопада в нашій Церкві вшановуємо пам’ять святого священномученика Йосафата. Іван Кунцевич народився 1580 року у Володимирі-Волинському. У 24 роки він вступив до монастиря Святої Трійці у Вільні та отримав монаше імʼя Йосафат. У 1609 році Кунцевича висвятили на священика.
Помер священик у 1623 році від побиття противниками церковної єдності. Біля тіла мученика почали діятися чуда. У 1643 році Папа Урбан VІІІ проголосив Йосафата Блаженним, а через 224 роки Папа Пій ІХ прилучив Йосафата до лику святих Вселенської Церкви.
Перенесення мощів українського святого до собору Святого Петра у Ватикані відбулося в листопаді 1963 року. Їхня історія є надзвичайно складною: після смерті Йосафата вони перебували в різних місцях Литви, Польщі і Білорусії. У 1916 році їх перевозять у костел Святого Варвари у Відні, а у 1949-му потрапляють з Австрії до Рима, де згодом були виставлені для загального почитання у соборі Святого Петра, у вівтарі правої сторони престолу св. Василія Великого.
За словами сучасників, Йосафат Кунцевич був чудовим проповідником, турботливим пастирем, відданим справі спасіння віруючих і єдності між християнами. У 1923 р. Папа Пій ХІ присвятив йому енцикліку під назвою «Ecclesiam Dei» («Церква Божа»). У ній понтифік підкреслював приклад його особистої святості, життя в чистоті і бідності.
Крім того, Йосафат користувався великою повагою за свої інтелектуальні здібності. Під його редакцією виходили численні тексти про першість св. Петра, єдність Церкви, хрещення св. Володимира. Він видав катехизм і намагався адаптувати проповідь Євангелія до особливостей менталітету місцевого населення.
Папа Римський Іван Павло II назвав Кунцевича «апостолом єднання». Св. Йосафат вважається покровителем України.
Документальний фільм про ревного душпастиря, мученика за єдність з Апостольським престолом, св. Йосафата Кунцевича (1580 – 1623).