Головне
• Розклад Богослужінь ...• Відео
Головна / Відео / Свято Воздвиження Чесного Хреста | Літургія об 11-00. Нд. 27.09.2020 ⬤ Онлайн-трансляція

Свято Воздвиження Чесного Хреста | Літургія об 11-00. Нд. 27.09.2020 ⬤ Онлайн-трансляція

Свято Воздвиження Чесного Хреста.

Насправді правильна назва свята Воздвиження Чесного Хреста Господнього є Всемірне Воздвиження Чесного Хреста, тобто всесвітнє. Про це свідчить літургійна стихира свята.

О, преславне чудо!* Ширина і довжина хреста* дорівнює небові,* бо він божественною благодаттю освячує вселенну.* Ним поганство перемагається* і ним справедливість утверджується.* О, божественна драбино,* якою висходимо на небо,* звеличуючи в піснях Христа Господа.

Історія свята

Історія свята Воздвиження сягає події, коли Римський імператор Костянтин Великий напередодні важливого бою побачив уві сні хрест. Сам Ісус промовив до нього у сні, вказуючи на хрест: «Ось цим переможеш». Імператор наказав спорудити хрест і нести його перед своїм військом, що йшло в бій. Він переміг свого супротивника в тому бою, повіривши в християнський символ хреста. Згодом 13 червня 313 року в Медіолані (сучасний Мілан, Італія) був прийнятий законодавчий акт Римської імперії, Медіоланський едикт, який проголошував християнство «дозволеною релігією». Це сталося після особистої зустрічі імператорів, що поділяли владу в державі: Костянтина I, який правив на заході, і Ліцинія, який правив на сході.

Незабаром імператор Костянтин висилає в паломницьку експедицію на Святу Землю свою матір царицю Олену, аби вона віднайшла хрест Господній, на якому й помер Спаситель. У IV столітті свята Олена знаходить цей хрест і тодішній патріарх Єрусалимський Макарій 326 року наказав його прикласти до чола покійного, аби підтвердити, що це дійсно був хрест, на якому розіпнули Ісуса. Коли хрест приклали, покійний ожив. Тоді ж Патріарх сказав вірним стати на коліна. Коли він підніс хрест догори, народ в той час співав: «Господи, помилуй». «Така практика існує й сьогодні під час Чину Воздвиження, коли архиєрей, стоячи на кафедрі, підносить хрест. Цей Чин відбувається лише один раз на рік і тоді хор співає сто разів: “Господи, помилуй”», — пояснює доктор літургійних наук о. Іван Гобела.

Значення свята

Свято Воздвиження є одним із дванадцяти найбільших господських празників літургійного року і воно супроводжується постом. Праведний митрополит Андрей Шептицький про хрест навчав так: «Почитання святого Господнього хреста — це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка. Знак Святого Хреста, зроблений на собі, це один з найстаріших звичаїв християн».

За словами літургіста, хрест є символом безконечної Божої любові до людини: «На хресті бачимо померлого Христа, який є символом хресної жертви Господньої, як відкуплення за спасення, символ Христової перемоги над смертю, над дияволом». На його переконання, християни, роблячи знак святого хреста, кожного разу визнають свою віру в Спасителя. Тому «наші предки, коли бачили хрест перед храмом, ніколи не проходили повз нього, аби не зупинитися і не перехреститися». Священник закликає далі поширювати цю традицію і не боятися хреста Христового, що є символом нашого спасення. «Христом долаються всі диявольські підступи, як про це говорять літургійні тексти свята. Тому християни повинні мати його в оселі, його носити на грудях», — додає він.

Літургійні традиції свята

У Східній Церкві існують чотири обряди Чину Воздвиження святого Хреста. Насамперед, обряд святого Атанасія на Атосі, записаний в Апостолі лаври; Синайський обряд, що згадується в Синайському кананорі; Константинопольський обряд, який подає Константинопольський типікон Евергетицького  монастиря; Київський обряд, що згадується в XII столітті. У давні часи Київської Руси-України, цей обряд відбувався лише у великих єпископських катедральних соборах, за участі єпископа і священників. Патріарший Собор 1276 року дозволив здійснювати Чин Воздвиження у всіх церквах і тому митрополит Кипріян в своєму «Поученні руському духовенству» пише: «А щодо Воздвиження Чесного Хреста, то в кожній церкві, по цілій землі, де живуть християни, хрест воздвигають, хоча б був один священник, на славу Чесного і Життєдайного Хреста». «Цю традицію ми плекаємо й сьогодні: в усіх українських храмах цього дня виносять урочисто хрест, зокрема в УГКЦ, спадкоємиці Київської церковної традиції», — зазначає о. Іван.

У візантійській церковній традиції, на Утрені, наприкінці Великого славослов’я, хрест, що знаходиться на престолі, обкаджують кадилом із чотирьох сторін по три рази. Коли наприкінці Великого славослов’я священник виголошує «Премудрість прості», тоді хор співає «Спаси, Господи, людей Твоїх, і благослови насліддя Твоє!» (тропар свята). Після цього розпочинається сам Чин Воздвиження, який є унікальним і відбувається лише один раз на рік. Під час нього священник клякає до землі із хрестом, а потім, піднявшись на ноги, підносить хрест на чотири сторони світу. Хор під час цього співає сто разів «Господи, помилуй», подібно, як робив народ на горі Голгофі.  

Хрест — знак перемоги

Але чому це відбувається саме в такий спосіб? «Архиєрей або священник, одягнений в літургійні ризи, клякає із хрестом в руках і знову підноситься з ним, тобто “воздвигає його”. Це відбувається чотири рази, наприкінці кожного з яких, ієрей благословляє хрестом кожну сторону, в якій відбувається воздвиження, промовляючи “Спаси, Боже, людей твоїх”, йдеться про весь люд. Отці Церкви, зокрема Йоан Золотоустий і патріарх Єрусалимський Макарій, навчали, що хрест Господній є символом того, як Мойсей переміг Амалика в пустелі, про що йдеться в Книзі Виходу», — додає він. 

Як пригадуємо із Книги, Мойсей під час битви підносив руки до неба, і тоді ізраїльтяни перемагали, а коли руки Мойсея опускалися, бо він не мав сили їх довго тримати, тоді перемагав Амалик. У грецькій і в деяких слов’янських традиціях, під час Чину Воздвиження, коли архиєрей підносить руки догори, двоє інших священнослужителів поливають підніжжя ніг хреста рожевою водою, як символ того, що вода — джерело безсмертя. «Цей момент чітко простежується в Книзі Виходу, коли ізраїльтяни йшли пустелею, забракло їм води, підійшли до Мери, “та води з Мери не могли пити, бо гірка була”. Люди нарікали на Мойсея, а він заголосив до Господа. “І вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою” (Вих. 15, 25). Тут також варто пригадати, коли прокололи бік Ісуса списом, розіп’ятого на хресті, то з нього вийшла вода і кров, що є прообразом Пресвятої Євхаристії. Невипадково, під час Проскомидії, священник доливає до чаші з вином воду, як животворящий напій, яким Церква живиться. Церква вчить, що хрест є життєдайним, тому бажає бачити його воздвиження кожного року», — каже о. Іван.

Хрест одночасно є й таїнством незбагненним, як про це кажуть представники Сирійської Церкви. «Хоча хрест і не включений у перелік Святих Таїнств, однак Церква говорить про нього, як про таїнство богослов’я, в якому кожен віднаходить своє місце. Прийняття хреста Господнього, як таїнство, означає визнати його знаком перемоги», — наголошує літургіст. Тому він не є атрибутом, прикрасою, сувеніром, а знаком Божим, що охороняє християнина.

Літургія онлайн УГКЦ, спільна молитва – всім вірним Церкви та усім зацікавленим! Щонеділі об 11-00 – онлайн-трансляція Божественної Літургії з Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.

ℹ️ Присутність на молитві можлива з дотриманням правил карантину: маска+дистанція!

Трансляцію організовує і проведе «Живе телебачення». Прямий ефір можна буде переглянути на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook. Потрібно зауважити, що Літургія онлайн є тільки пропозицією для тих, хто, у зв’язку з різними причинами, не зможе прийти на Службу Божу до свого храму.

 
Актуальний номер:
† 140 Неділя 16 по Зісланні святого Духа 27.09-04.10.2020

 

Джерело:

  1. Офіційний сайт УГКЦ (Українська Греко-Католицька Церква)
  2. Офіційний сайт Київської Архиєпархії УГКЦ
  3. Офіційний сайт телебачення УГКЦ – ЖИВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Scroll To Top