Окрім активного читання новин про Євромайдан, намагаюсь стежити за активністю християнських церков різних конфесій. І в тому всьому є речі, які найбільше негативно вражають або навпаки, дуже надихають. І от зараз розкажу про останнє. Це пастирська активність УГКЦ у Києві.
Вчора з групою паломників зі Львова ми приїхали на майдан. Для мене особисто це був вже другий «набіг» сюди, але вперше саме паломницький, з группою 50 людей і священиком. І тому вирушаючи до Львова, ми обрали першим місцем зупинки Патріарший Собор УГКЦ, який в ці дні приймає численні групи і приватних осіб, які прибувають до столиці, щоб підтримати майдан.
Патріарша Криївка
Ми приїхали о 5 ранку і дуже переживали, чи нас хтось пустить так рано на територію. Однак, виявилось, що в цей час тут вже був досить активний рух. Машини заїжджали і відбували, охоронець показав, де можна поставити автобус і провів людей до входу до «Патріаршої криївки».
Нас швиденько зареєстрували, і запропонували чай-каву з канапками. Невдовзі була готова гаряча гречка на сніданок. Ми поснідали, помили зубки і вирушили на майдан. Ввечері так само – перекусили, відпочили і вирушили додому.
Здавалось би, нічого надзвичайного. Але надзвичайним було все. Повага і братерство – перше, як можу охарактеризувати побачене. Тут багато хто з нас зустрів знайомих, які або так само приїхали, або прийшли допомагати у штабі криївці. Дівчата на реєстрації, старші жінки на кухні, молоді хлопці в охороні, літній чоловік у медпункті, який турботливо нам розповідав, що робити, аби не захворіти.
Також тут можна отримати теплі речі, спальники. Знайти контакти перевезників до Львова, Стрия, Тернополя та інших регіонів. І взагалі, думаю, тут дуже багато ще чого можна (шкода, що мені не вистачило часу з тим ближче познайомитись).
В сусідній кімнаті спали ті, хто тут надовше. По дорозі до метро ми весь час зустрічали групки, які повертались з нічної зміни для короткого відпочинку у Криївці. Люди вітались словами «Слава Україні» та «Слава Ісусу Христу». Чужі люди на вулиці стали братами.
Окрім іншого, у Криївці дуже кидається в очі креатив молоді, яка зробила це місце не лише безпечним, але й затишним і дуже домашнім.
Саме тут багато хто з нас залишив продукти, ліки і фінансові пожертви, які ми привезли для майдану.
http://olena-risu.livejournal.com/399311.html
Фото Олени Кулигіної та https://www.facebook.com/meako689