Служба у перший тиждень Посту
Пісня перша
Глас 6
Ірмос: Помічник і покровитель прийшов мені на спасіння. Це мій Бог мій, і прославлю Його, Бога Отця мого, і звеличу Його: велично бо прославився.
Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава Тобі!
- З чого почну оплакувати
Пристрасного життя мого діяння?
Чи добрий початок дам, Христе,
Нинішньому риданню?
Але як милосердний
Подай мені відпущення гріхів.
Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене!
- Прийди, окаянная душе,
прийди разом із плоттю твоєю,
Творцеві всіх сповідайся,
покинь, нарешті, колишню нерозсудливість
і Богові принеси сльози свої у покаянні.
- Наслідуючи в переступі первозданного Адама, пізнав я себе відкиненим від Бога,
від вічного царства і солодкості його
через гріхи мої.
- Горе мені, окаянная душе,
чому ти уподобилась першій Єві:
затьмарився спокусою твій погляд,
і поглинула тебе її гіркота —
торкнулася дерева,
і скуштувала зухвало поживу безумства.
- Замість Єви тілесної
постала в мені Єва мисленна —
це плотські пристрасні помисли,
які солодять мою думку,
проте завжди вони є гірким напоєм.
- Справедливо був вигнаний з Едему Адам,
бо не зберіг Твоєї заповіді, Спасе.
Яке ж терпіння чекає на мене,
хто завжди відкидає Твої животворні слова?
Слава, Троїчний:
Понад усяке буття, Тройце,
Тобі поклоняємось як єдиному Богу,
зніми з мене тягар гріхів моїх
і, як Милосердна, подай мені сльози зворушення.
[І нині,] Богородичний:
Богородице, надіє і заступнице
усіх, хто Тебе прославляє,
зніми з мене важкий тягар гріхів моїх
і, як Владичиця чиста, прийми мене, що каюся.
Пісня друга
Ірмос: Слухай бо, небо, — і возвіщу,
і прославлю Христа,
що від Діви воплотився.
- Слухай бо, небо, і возвіщу,
земле, почуй голос того,
хто кається перед Богом і прославляє Його.
- Почуй мене, Боже, мій Спасе,
зглянься милостивим Твоїм оком
і прийми мою сповідь зворушену.
- Згрішив я, Господи, більше за всіх,
один згрішив перед Тобою,
але, як благий, змилуйся, Спасе,
над Твоїм творінням.
- Відображуючи потворність моїх пристрастей, спотворив я красу духовну
пожадливими бажаннями.
- У бурі зла потопаю я, милосердний Господи, але як Петрові, простягни й мені руку.
- Як блудниця, і я приношу сльози —
очисти мене, Спасе,
Твоїм милосердям, Усещедрий!
- Забруднив і осквернив я ризу тіла мого,
що за образом Твоїм, Спасе, і подобою.
- Затьмарив красу душі своєї утіхами пристрастей
і ум свій повністю перетворив я на нечистоти.
- Пірвав я нині першу одіж мою,
що виткав мені Творець на початку —
і відтоді лежу нагий.
- Одягнувся я у пірвані ризи,
що змій мені виткав радою,
ось тому й соромлюся.
- Як блудниця, і я приношу сльози —
очисти мене, Спасе,
Твоїм милосердям, Усещедрий!
- Поглянув я на красу дерева
і в умі спокусився —
тепер лежу нагий і соромлюся.
- Усі вожді пристрастей
орали на хребті моєму,
продовжуючи на мені свої беззаконня.
Слава, Троїчний:
Тебе, Єдиного в трьох особах,
Бога всіх оспівую: Отця і Сина і Святого Духа.
[І нині,] Богородичний:
Пречистая Богородице Діво,
єдина всехвальная,
молися ревно, щоб спастися нам.
Пісня третя
Ірмос: На непорушному камені
заповідей Твоїх, Христе,
Церкву Твою утверди,
[бо Ти один святий і праведний]
- Вогнем зросив колись Господь
землю содомську і спалив її.
- Рятуйся ж, душе моя, як Лот на горі,
й у Сигорі ховайся.
- Втікай, душе, від вогню,
втікай від содомського горіння,
втікай від знищення у полум’ї божественному.
- Сповідаюся Тобі, Спасе:
згрішив, згрішив я перед Тобою!
Але відпусти і прости мені.
- Згрішив я один перед Тобою,
згрішив більше за всіх,
але, Христе Спасе, не відкинь мене!
- Ти ж бо Пастир добрий,
віднайди мене, ягня,
й заблуканого не відкинь мене.
- Ти єси солодкий, Ісусе,
Ти єси Сотворитель мій,
Тобою, Спасе мій, оправдаюся.
Слава, Троїчний:
Єдиний у Тройці Боже,
спаси нас від омани, спокуси та небезпеки.
[І нині,] Богородичний:
Радуйся, Боговмістиме лоно,
радуйся, престоле Господній,
радуйся, Мати життя нашого.
Пісня четверта
Ірмос: Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,
і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,
прийти до людей, та й каже:
«Почув вістку про Тебе і налякався —
слава силі Твоїй, Господи!»
- Діл своїх не полиши
і творіння свого не відкинь, Судде праведний!
Хоч один я згрішив як людина
більше за будь-яку людину, Чоловіколюбче,
але як Господь усіх
Ти маєш владу відпускати гріхи.
- Наближається, душе, кінець, наближається,
а ти не дбаєш, не готуєшся,
час бо скорочується — пробудись,
суддя вже близько, біля дверей.
Як сон, як цвіт, минає життя –
нащо марна суєта?
- Пробудись, душе моя, і замислись
над учинками своїми,
постав їх перед очі свої
і пролий над ними сльози;
відважно відкрий Христові свої думки та діяння й оправдайся.
- Немає в житті гріха чи діяння,
ані зла, де я не згрішив би, Спасе,
умом і словом, бажанням та наміром –
і думкою, і діянням згрішив я, як ніхто ніколи.
- Тому й засуджений був я і напоумлений
совістю своєю, окаянний, —
хто може бути невідступнішим за неї?
Судде, Визволителю і Провидче,
помилуй, визволи та спаси мене, окаянного!
- Драбина, яку бачив у древності
великий серед патріархів,
є свідченням, душе моя,
про сходження ділами і піднесення розумом — коли хочеш жити в діянні, мудрості та спогляданні, то обновися.
- Спекоту дня та мороз нічний
мусив терпіти патріарх,
щоденно творячи прибуток:
пас, трудився й працював,
щоби узяти собі дві жінки.
- Ці дві жінки розумій собі
як діяння та розум у спогляданні.
Діяння — це Лія, бо багатодітна,
а Рахиль — це розум, бо здобута зусиллям.
Отож, без трудів, душе моя, ні діянь, ні споглядання не здобудеш.
Слава, Троїчний:
Нероздільне сутністю, незлите в особах
триєдине Божество як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.
Співаю Тобі пісню величну, що в небі триславно лунає.
[І нині,] Богородичний:
Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою,
зберігаючи єство своє непорочним,
бо Народжений оновлює закони природи,
і лоно дівиці народжує.
Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи, бо Він творить як хоче.
Пісня п’ята
Ірмос: Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:
просвіти, Чоловіколюбче,
настав мене на Твої повеління,
й навчи мене, Спасе, творити Твою волю.
- Прожив життя своє я серед ночі,
бо темрявою глибокою й пітьмою була для мене
ніч гріха,
але яви мене як сина дня, Спасителю.
- Подібно як Рувим, здійснив я, окаянний,
беззаконний і переступний намір
перед Богом Усевишнім:
я ложе своє осквернив, як той батьківське.
- Сповідаюся Тобі, Христе Царю,
згрішив я, згрішив я, як колись браття,
коли продали Иосифа —
плід чистоти та невинності.
- То ж родичі зв’язали праведну душу
і продали солодкого в рабство
як прообраз Господній.
А ти, душе моя, сама віддалася у рабство гріхів своїх.
- Наслідуй мудрість праведного Иосифа,
чистого умом,
окаянна й нестямная душе.
В беззаконних прагненнях не чини блуду,
постійно творячи беззаконня.
- Хоч і був тоді Йосиф у рові, Владико Господи, та це як прообраз Твого поховання і воскресіння: чи зможу і я колись щось подібне
Тобі принести?
Слава, Троїчний:
В Тобі прославляємо, Тройце, Єдиного Бога:
свят, свят, свят — Отець, Син і Дух —
проста сутність,
Одиниця, якій вічно поклоняємось.
[І нині,] Богородичний:
Від Тебе, нетлінна і безмужня Мати Діво, зодягнувся в мою природу Господь,
що сотворив віки,
з Собою з’єднав Він людську природу.
Пісня шоста
Ірмос: Взивав усім серцем своїм я до милосердного Бога,
і Він почув мене з аду підземного,
й підніс Він життя моє над тлінням.
- Сльози очей моїх, Спасе, і щирі зітхання
з глибини приношу, благаючи серцем:
згрішив я, Боже, перед Тобою, очисти мене!
- Відхилилась, ти, душе, від Господа,
як Датан та Авірон,
та щоб не поглинуло тебе земне провалля,
кричи з аду підземного до Бога: «Помилуй!».
- Як розлючена телиця, душе,
уподобилась ти Єфрему,
але як серна від тенет, збережи життя,
підносячись діянням та спогляданням.
- Нехай, душе, упевнить нас рука Мойсея,
як може Бог прокажене життя убілити й очистити, тому не впадай у відчай, що й ти прокажена.
Слава, Троїчний:
Я неподільна, єдиносущна Одиниця
і ділима у трьох особах Тройця —
про це свідчить Отець, Син і Дух Божественний.
[І нині,] Богородичний:
Лоно Твоє родило нам Бога,
що взяв на Себе нашу подобу,
Його як Творця всіх моли, Богородице,
молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.
Сідальннй: Покаянний, глас 6, подібний: Уповання…
Буря пристрастей і лютий шторм у глибині відчаю утопили мене,
але Ти, Спасе, простягни владну десницю Свою і спаси мене, як Петра,
святими молитвами Богородиці,
з глибини беззаконь моїх.
Пісня сьома
Ірмос: Згрішили ми, чинили
беззаконня і несправедливість,
не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,
але до кінця не полиши нас, отців Боже.
- Згрішив, чинив беззаконня
і заповіді Твої відкинув,
бо в гріхах я був народжений
і до ран додав собі ще струпів –
але помилуй мене Сам як милосердний,
отців Боже.
- Тайну серця мого відкрив я Тобі, Судді моєму, поглянь на мою покору,
поглянь на мою скорботу,
та вислухай мій суд нині,
і Сам помилуй мене як милосердний,
отців Боже.
- Колись Саул загубив ослів отця свого
і разом з вісткою про них отримав царство.
А ти, душе, пильнуй, не забувай себе,
тваринні похоті забажавши
понад Царство Христове.
- Богоотець Давид згрішив якось,
подвійно згрішив, душе моя:
був уражений він стрілою перелюбу
й отруєний списом убивства.
Але твоя недуга ще страшніша — свавільні твої поривання.
- Поєднав Давид беззаконня із беззаконням,
бо розчинив перелюб у вбивстві,
та покаяння подвійне приніс за це зразу,
а ти, душе, вчинила ще лукавіше, —
і не покаялася Богові.
- Давид колись зобразив пісню,
що гріхи його викривала, і нею благав до Бога: «Помилуй мене, перед Тобою єдиним згрішив, Богом усіх, Ти Сам очисти мене».
Слава, Троїчний:
Тройце проста, нероздільна, єдиносущна, Одинице святая, Тебе величаємо, Бога Тройцю, як світило і світло: одне — святе і три — святі. А ти, душе, співай, прославляючи, Богу всіх — життю і життям.
[І нині,] Богородичний:
Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємося Тобі, Богомати, бо Ти з нероздільної Тройці Христа Бога породила й сама нам, сущим на землі, відкрила небесне.
Пісня восьма
Ірмос: Того, Кого славлять небесні воїнства
і перед Ким трепечуть херувими і серафими, —
все живе на землі, усі сотворіння,
оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.
- Грішного, мене, Спасе, помилуй,
пробуди мій ум до навернення,
прийми мене, що каюся,
змилосердися до моїх благань:
згрішив я перед Тобою єдиним — спаси,
вчинив беззаконня — помилуй мене!
- Ілля, сходячи на колісницю чеснот,
піднісся над усім земним, як на небо.
І ти, душе моя, думай також про таке сходження.
- Колись Єлисей, прийнявши плащ Іллі,
отримав подвійну благодать від Бога;
а ти, душе, не причастилася цієї благодаті
за свою нестриманість.
- Зупинив Єлисей плащем Іллі потік Йордану,
і той розступився на два боки.
А ти, душе, не причастилася цієї благодаті через свою нестриманість.
- Колись доброзичлива соманитянка
пригостила, душе моя, праведного,
а ти ніколи не ввела у дім свій мандрівника чи подорожнього.
Тому в риданнях будеш викинена
зі світлиці весільної.
- Ти завжди наслідувала, окаянная душе, нечистий розум Гієзії.
Хоча б на старість покинь його грошолюбство, втікай од вогню пекельного, полишивши свої лиходійства.
Слава, Троїчний:
Безначальний Отче, Сине собезначальний,
Благий Утішителю, Душе правий,
Родителю Слова Божого,
Отця безначального Слове,
живий і всетворячий Душе — Єдина Тройце — помилуй мене!
[І нині,] Богородичний:
Мов із пурпуру, Пречистая,
виткалась мисленна багряниця —
тіло Еммануїла — у Твоїм лоні,
тому, Богородицю істинну, Тебе величаємо.
Пісня дев’ята
Ірмос: Безсімейного зачаття різдво незбагненне, безмужньої Матері плід нетлінний; Боже різдво оновлює природу, тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір православно величаємо.
- Зранений ум та немічне тіло, нездужає дух і слово безсиле, завмерло життя — кінець на порозі: що чинитимеш, душе моя окаянна, коли Суддя прийде питати про твої діяння?
- Мойсееву розповідь про початок світу, а ще завітні писання про праведних і неправедних усі оповів я тобі, душе моя, та ти наслідувала останніх, а не перших, згрішивши перед Богом.
- Закон утратив силу і Євангеліє змарноване, ти знехтувала усе Писання, пророки і праведне слово безсилі. Рани твої, о душе, помножились – нема бо такого лікаря, який зцілив би тебе.
- Щоб зворушити тебе, душе, приведу тобі приклади з Нового Писання. Отож, наслідуй праведних і цурайся неправедних. Умилостив Христа молитвами, постом, чистотою і говінням.
- Коли Христос став людиною, то призвав до покаяння блудниць і розбійників. Покайся і ти, моя душе, бо двері у Царство відчинені, і перед тобою вже фарисеї, митарі та перелюбники, що каються.
- Христос став людиною, поєднавшись у тілі зі мною, і все, що властиве природі, окрім гріха, Він добровільно узяв на себе, отак показуючи тобі, душе, образ свого сходження.
- Христос спас волхвів і скликав пастирів, немовлят удостоїв мучеництва, прославив старця й стару вдовицю, та ти, душе, не наслідувала їх ні життям, ні діянням, тож горе тобі, коли станеш перед Судом Господнім.
- Сорок днів Господь постив у пустелі, зголоднів Він нарешті, виявивши людське. Не будь безпечною, душе, коли приступить ворог до тебе, нехай постом і молитвою від ніг твоїх відкинений буде.
Слава, Троїчний:
Отця прославмо, вознесімо Сина,
Божественному Духові з вірою поклонімся,
Тройці нероздільній, єдиносущній
як світлу єдиному і Троїчному,
Троїчному Життю і Єдиному, що все животворить і все просвічує.
[І нині,] Богородичний:
Сохрани обитель свою, Пречистая Богомати,
в Тобі вона іночествує з вірою,
в Тобі утверджується кріпостю,
з Тобою долає усі спокуси,
полонить ворогів своїх і їх підкорює.
Андрею:
Чесний Андрею, преблаженний отче, пастирю Критський,
не полишай молитви за тих, хто оспівує тебе, завжди вшановуючи твою пам’ять, щоб ми позбавились гніву, скорбот та тління і від гріхів звільнилися.
Текст поданий для ознайомлення!
Джерело: