Сьогодні, 1 квітня, у Патріаршому соборі Блаженніший Святослав традиційно відслужив Молебень до Богородиці. Після молитви о. Андрій Нагірняк священник Київської архиєпархії виголосив третю реколекційну науку, в якій акцентував увагу на темі стосунків людини з Богом.
Розпочинаючи науку, о. Андрій підкреслив обмеженість людини у пізнанні Бога: «Не можемо пізнати Бога в Його безкінечності. І це прекрасно, бо в цих стосунках Бог щоразу відкриває себе по-новому». Священник відмежував наші людські уявлення про Бога і знання про Нього від Нього самого і зауважив, що Бог пізнається лише у стосунках, у досвіді спілкування. Плодом стосунків із Богом, Його пізнання є вічне життя.
Далі о. Андрій пояснив, що ми входимо у ці стосунки з Богом через Таїнства Церкви. Плекати відносини, як з Богом, так і з людьми можемо за допомогою зустрічей, присутності, дарування часу. «Бо коли даруємо комусь свій час – даруємо самих себе. Віддати комусь своє життя – це віддати також свій час», – ствердив він і додав, що присутність Бога, який завжди є поруч – тут і тепер, в обставинах, у яких ми живемо, відкривається тоді, коли ми молимося.
У третій науці о. Андрій знову наголосив на особистій участі кожного з нас у Божому об’явленні і на необхідності перебувати в сопричасті з іншими: «Бог обіцяє свою присутність там, де двоє або троє зібрані в Його ім’я. Будучи в сопричасті з Богом, ми завжди є в сопричасті з Церквою, Його тілом. Важливо зберігати баланс між “я і Бог” і “ми і Бог”. Мої особисті стосунки з Богом завжди мають проходити акредитацію у спільноті вірних – у Церкві. Ця спільнота є гарантом реальності, справжності моїх стосунків із Богом».
Священник пояснив, як реалізувати це сопричастя в нинішній скрутній ситуації: «У ситуації карантину маємо пам’ятати, що наше відчуження є лише тілесним, не духовним. Ми всі перебуваємо в сопричасті один з одним, а особиста молитва може дати нам час і простір, щоби наша ізоляція не ставала нестерпною».
Вказуючи на Христа, учителя і наставника єдності, реколектант додав, що «Він зібрав усіх у собі, щоби привести їх до Отця» і пояснив, що «той, хто молиться в ім’я Христа, молиться у Церкві й для Церкви». Кожен християнин, коли славить, просить чи благодарить у молитві, стає голосом свого ближнього. Така молитва, за словами священника, має за основу спільну участь усіх християн у Христовому священстві.
Завершуючи науку, о. Андрій Нагірняк закликав кожного зі слухачів відповісти на декілька запитань, які мали б допомогти нам покращити наші відносини із Богом, а саме: чи я часом не сприймаю Бога як прочитану книжку, цікаву, але вже пізнану? Чи Він залишається для мене таїнственним? Чи перебуваю із Ним у містичних стосунках? Чи відкриваю себе для Бога щоразу по-новому, як завжди невідомого?
• МОЛЕБЕНЬ ДО БОГОРОДИЦІ повний текст завантажити → http://bit.ly/2Ucp1dm
• СВЯТЕ ПИСЬМО повний текст в електронному варіанті → http://bit.ly/3d5N4mQ
*** *** *** *** *** *** *** *** ***
• Онлайн Катехизм УГКЦ ХРИСТОС НАША ПАСХА http://catechismugcc.org/
• Завантажити безкоштовно Катехизм УГКЦ ХРИСТОС НАША ПАСХА → http://bit.ly/2QfRgXs
▶ † МОЛЕБЕНЬ (грецькою параклис) – подячне або прохальне моління до Христа, Богородиці й святих з приводу подій у житті церковної спільноти, суспільства або окремої особи чи їхніх потреб. У прохальних молебнях просимо Божої милості, охорони, заступництва й допомоги, а в подячних, чи прославних, дякуємо Богові за Його благодіяння. Молебні служать в часи радісних чи тривожних подій життя народу: в подяку за отримані Божі благодіяння, на захист у час стихійного лиха (посухи, повені, голоду), нашестя ворогів тощо – або на прохання вірних у зв’язку з різними обставинами їхнього життя, наприклад, за здоров’я хворого. Молебні також служать з нагоди особливих подій церковного життя, під час святкування храмового празника та в дні пам’яті святих. Прагнення одухотворити людську діяльність, звершувати її з Божою допомогою та з Божим благословенням лежить в основі розмаїття молебнів. Сповнені благань, ці богослужіння мають характер сильної, глибокої молитви, яка гуртує молільників у зворушливій любові до Бога й одне до одного.
▶ Катехиза – це тлумачення християнського вчення, яке служить приготуванню оглашенних до Хрещення, воцерковленню вірних та поглибленню їхньої віри (містагогія). Приклади апостольської катехизи знаходимо зокрема в Першому посланні апостола Павла до Корінтян, де апостол відповідає на питання віруючих та з’ясовує зв’язок між вірою і щоденним життям. Метою катехизи – основного діяння Церкви – є навчати й виховувати у вірі християнина та провадити його до сопричастя з Ісусом Христом та церковною спільнотою. Катехиза має систематичний характер і висвітлює християнське розуміння особистого та суспільного життя віруючих людей у світлі вчення Христа та Церкви.
† Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) / Ukrainian Greek Catholic Church – офіційний сайт http://ugcc.ua/
• ЗНАЙТИ ХРАМИ УГКЦ по всьому світу ▶Інтерактивна карта УГКЦ https://map.ugcc.ua/