• Розклад Богослужінь ...• ВІДЕО
Головна / Відео / 15 жовтня – День пам’яті дітей, які померли під час вагітності, чи невдовзі після народження

15 жовтня – День пам’яті дітей, які померли під час вагітності, чи невдовзі після народження

На Вісімдесят третій сесії Синоду Єпископів КГВА УГКЦ, яка відбулася 29‒30 листопада 2019, була винесена постанова (2.А) благословити 15 жовтня як День пам’яті дітей, які померли під час вагітності чи невдовзі після народження.

Жоден з батьків ніколи не є готовий до смерті своєї дитини, навіть у випадку виявлених раніше вад розвитку. Втрата дитини є драматичним і шокуючим досвідом, це також горе, яке викликає відчуття глибокої нестачі, самотності, суму, печалі, а тому потребує особливого підходу і допомоги у пропрацюванні горя від втрати.

У нашому суспільстві є брак обізнаності про пренатальну і перинатальну втрату, незнання комунікації, поводження. Зазвичай соціум мінімалізує або й взагалі відкидає цю втрату, наче це щось неважливе і стається з кожним, не має практики обговорювати це у широких колах. У таких випадках батьки почувають себе ізольованими у своєму горю, не зрозумілими і не почутими у своїх потребах. Висвітлення тематики перинатальних втрат та переживання горя від втрати дитини не залежно на якому періоді розвитку це сталося (декілька тижнів від зачаття чи декілька годин, тижнів після народження) викриває багатогранність даної проблеми: з однієї сторони зранені батьки, яким необхідно надати підтримку, розуміння і надію, з іншої ‒ медичні працівники, яким важливо надати поведінкові та комунікаційні інструменти, а також відповідні знання, щоб підтримати і супроводити дані сім’ї у цей нелегкий момент.

Внутріутробна смерть, спонтанний викидень чи перинатальна смерть в кожній країні світу має досить високу статистику, більшу, ніж зазвичай думає суспільство (три мільйони дітей щороку помирають перед пологами або в швидкому часі після народження). Рівень перинатальної смертності в Україні становить 8,59 на 1000 народжених дітей. Жалоба і горе, яке супроводжує ці втрати не є незначним чи швидко минаючим. Навпаки, як бачимо, батьки, зранені перинатальною втратою, потребують багато часу щоб пропрацювати її, мають потребу в делікатному супроводі і повазі до кожної фази цього шляху.

Перинатальне горе це ускладнений і важкий процес, однак його можливо пропрацювати. Всі друзі і родичі сім’ї у втраті повинні знати, що біль не може бути применшеним від присутності старших дітей і не зменшується від того, що настає наступна вагітність. Поважне використання часу і знання навколо перинатальної смерті, взаємоподіл та розуміння цього болю, також повага до дитини, яку втратили – ці всі практики є дуже важливі, щоб допомогти зраненим батькам.

До недавнього часу наукові дослідження не займалися цією важливою проблемою. Лишень в останні роки різні медики і науковці розпочали заглиблюватись в науку та причини перинатальної смерті. На сьогодні поширюється думка про потребу поглиблення дослідження причин перинатальної смерті і можливі шляхи їх попередження.

Через це ГО «Слід Життя» за останні роки запропонувала пропозиції, які лягли в основу постанов Синоду 83 сесії УГКЦ, просячи встановити 15 Жовтня – день пам’яті дітей, які померли під час вагітності чи у швидкому часі після народження, що було підтримано у рішеннях Синоду від 25 листопада 2019 року. Це перший крок до визнання Всесвітнього дня обізнаності про дітей, які померли під час вагітності чи у швидкому часі після народження в Україні.

З 1988 року у багатьох країнах світу (Англія, США, Австралія, Норвегія, Італія та інші) був встановлений Всесвітній день обізнаності про дітей, які померли під час вагітності чи у швидкому часі після народження. Цей день припадає на 15 Жовтня і відзначається щороку чисельними місцевими ініціативами.

Безумовно, що втрата це болючий і важкий досвід. Коли втрата і горе, яке її супроводжує, були пережиті в самотності без відповідної підтримки близького оточення, а також медичних працівників, збільшується ризик поглиблення болю, а іноді може мати непоправні наслідки для здоров’я як фізичного, так і психічного.

Натомість 15 Жовтня не є болючим моментом, а важливою нагодою, щоб дивитися вище понад біль втрати, дивитися з надією у майбутнє.

Це день, в якому важливо згадати дітей та вшанувати їхні короткі життя, озвучити їхні імена і розповісти їхні історії. Історії, які зазвичай ніхто не хоче чути, імена, які часто забуваються. Адже діти, які померли під час вагітності чи після народження не можуть бути незручним спогадом, який потрібно приховати, а думкою любові.

Це не зустріч для того, щоб плакати чи впадати у розпач. Це зустріч, щоб поділитися емоціями та спогадами, які є середниками між тим важким, що минуло, і тим майбутнім, яке варто творити.

Мета усіх заходів ‒ ознайомити суспільство із проблемою перинатальних втрат, а також створити мережу батьків, медиків, рідних, друзів, поширюючи толерантність, розуміння щодо цієї теми.

В Україні відзначення 15 Жовтня на місцевому рівні відбувається з 2017 року завдяки ініціативі ГО «Слід Життя». В Оброшино, що недалеко від Львова 15 Жовтня на парафії Св. Влкмч. Димитрія було організовано зустріч для батьків, які втратили дитину, а по завершенні всі разом запалили свічки на спогад усіх дітей, які відійшла від нас під час вагітності чи в швидкому часі після народження, тим самим долучаючись до світової Світлової Хвилі.

Світлова Хвиля довкола світу

З ініціативи Робіна Беара (США) розпочалася ширитися ідея Світлової Хвилі (Wave of Light). Світлова Хвиля ‒ творча концепція, в якій запрошується кожного запалити свічку о 19.00 годині 15 жовтня (згідно часового поясу), щоб створити Світлову Хвилю навколо світу на знак пам’яті про маленькі крихітні Життя, цим самим твориться Світлова Хвиля Пам’яті і Надії, хвиля Любові до наших дітей.

Світлова Хвиля – творча дія, яка твориться кожним з нас. Якщо по цілому світі кожен учасник запалить свічку о 19 00 годині і триматиме її впродовж однієї години, 15 жовтня Світлова Хвиля охопить цілу земну кулю, освітлюючи всю планету, із за часової різниці. Тут ідеться про символічний спосіб почувати себе об’єднаними з іншими особами, яких спіткала втрата дитини, яка зазвичай ізолює.

Важливо пам’ятати, що ми не є самотніми, що страждання не є невідомим, є батьки, які перейшли це і віднайшли нову рівновагу.

В Україні ГО «Слід Життя» декілька років поспіль посвячується створенню відповідної мережі підтримки для сімей, які втратили дітей під час вагітності чи невдовзі після народження. Вона також долучається до Всесвітнього дня обізнаності шляхом маніфестацій та суспільних подій, щоб привернути увагу до цієї нелегкої і водночас важливої тематики та розірвати мовчанку в Україні. У 2019 році ГО «Слід Життя» видала книжку «Маленькі Ангели. Втрата дитини під час вагітності чи після пологів. Свідчення батьків та спеціалістів», яка стала першим джерелом досвіду супроводу таких батьків в Україні.

Першочерговим завданням вшанування Дня пам’яті дітей, які померли під час вагітності чи невдовзі після народження є охопити якнайбільшу кількість сімей, їхніх родичів та друзів, які пережили досвід внутріутробної смерті дитини. Ми повинні докладається чимало праці та зусиль, щоб здійснити «промовистим» цей біль втрати. Ми можемо зробити «розказаними» ці історії втрати, зробити ці історії «вислуханими» для тих, хто вважає, що ці втрати не заслуговують уваги, чи не мають значення. Не ховаймося від цієї проблеми за стіною байдужості, браку співпереживання і співрозуміння.

Джерело: http://slid.org.ua/15-october-history/

Scroll To Top